<?xml version="1.0" encoding="utf-8"?>
<!-- If you are running a bot please visit this policy page outlining rules you must respect. http://www.livejournal.com/bots/ -->
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:lj="http://www.livejournal.com">
  <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:armswort</id>
  <title>Абракадабры</title>
  <subtitle>В действительности все не так, как на самом деле</subtitle>
  <author>
    <name>Armswort</name>
  </author>
  <link rel="alternate" type="text/html" href="http://armswort.livejournal.com/"/>
  <link rel="self" type="text/xml" href="http://armswort.livejournal.com/data/atom"/>
  <updated>2009-12-11T09:56:54Z</updated>
  <lj:journal userid="12702213" username="armswort" type="personal"/>
  <link rel="service.feed" type="application/x.atom+xml" href="http://armswort.livejournal.com/data/atom" title="Абракадабры"/>
  <link rel="hub" href="http://pubsubhubbub.appspot.com/"/>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:armswort:39690</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://armswort.livejournal.com/39690.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://armswort.livejournal.com/data/atom/?itemid=39690"/>
    <title>Чудо</title>
    <published>2009-12-11T09:55:30Z</published>
    <updated>2009-12-11T09:56:54Z</updated>
    <content type="html">Во всей квартире пятница, зашел в ванну... А в ванной - &lt;a href="http://armswort.livejournal.com/26949.html"&gt;четверг&lt;/a&gt;!</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:armswort:39178</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://armswort.livejournal.com/39178.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://armswort.livejournal.com/data/atom/?itemid=39178"/>
    <title>Пісня "Рейки" гурту "Очеретяний Кіт"</title>
    <published>2009-12-08T14:08:47Z</published>
    <updated>2009-12-08T14:31:02Z</updated>
    <category term="очеретяний кіт"/>
    <category term="песни"/>
    <category term="музыка"/>
    <category term="культура"/>
    <content type="html">Це мій пост, який я розмістив у обговоренні цієї пісні на сайті "&lt;a href="http://vkontakte.ru/topic-11372344_21754157"&gt;Вконтакте&lt;/a&gt;", де "Коти" потроху презентують свій Демидівський альбом.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;a name="cutid1"&gt;&lt;/a&gt;"...Хочу проспівати дифірамби щодо цієї пісні (в її першому варіанті) завуальовані критикою.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Одразу хочу сказати що критика – справа неблагодарна, бо автори її не сприймають (і правильно роблять), та і взагалі повчати майстра як йому писати вірші, яку музику грати, за яку струну дьоргати по яких барабанах стукати – нєхарашо.&lt;br /&gt;Але, з іншого боку все що тут коїться має статус «обговорення», і так вже вийшло що обговоренням займаються лише двоє і один з них і є той самий майстер. (Тут я маю замовкнути остаточно, але... – залишайтеся з нами :)&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Отже, мій досвід сприйняття і осмислення цього текстуально-музичного сплаву який має назву «Рейки».&lt;br /&gt;Умовно будемо вважати що ми слухаємо цю пісню в її версіі на MyRadio.com.ua (до речі на цій сторінці видно що стара версія пісні має найвищий рейтинг з усіх «міжальбомних» записів &lt;a href="http://myradio.com.ua/group/3551"&gt;http://myradio.com.ua/group/3551&lt;/a&gt; , що, на мій погляд, показує що вона найбільш сподобалася слухачам, а отже має право на окреме існування). Ще додам, що у тому самому рейтингу вона дуже відірвалася від інших моїх улюблених пісень – «10 років кіномеханіком» і «Ранішня весна» (там де «двоє в човні»), що як на мене, теж показове явище.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;По технічних причинах, замість музики в нас буде текст, а ми, нагадую, уявляємо що він звучить:&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;i&gt;(основний темп)&lt;br /&gt;Рейки єднають світи –&lt;br /&gt;Міста, містечка, села.&lt;br /&gt;По суті металеві дроти-брати:&lt;br /&gt;Нуль, фаза... небо!&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;В цій різниці зарядів&lt;br /&gt;Шумить, шурхотить і гуде,&lt;br /&gt;Гуде електричка – хтось її веде,&lt;br /&gt;Хтось її веде... Децибели джазу...&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;(програш)&lt;/i&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Поки звучить уявна музика без слів вставлю своїх п’ять копійок.&lt;br /&gt;Рейки — це слово задає точку зору, рівень з якого ми сприймаємо електричку. Вона з’являється лише в кінці куплету, але її рух і гуркіт колес відчувається набагато раніше — (все як у житті!) — спочатку відчуття (навіть передчуття) і лише потім сам об’єкт з’являється у полі нашого зору.&lt;br /&gt;Ось ми її побачили, почули зрозуміли, відчули це напруження ритму, цю чітку схему в якій відбувається рух, і навіть невеличку «розкачку» цієї схеми, бо електричка погойдується від руху (на словах «металеві дроти-брати» — дроти які гойдаються! Дуже влучно!). І ось цей ритм після куплету «розчиняється», змінюється, він все ще задає певні рамки, але пісня їх «перестала помічати» — вона вивільнюється, з’являється просто фізичне відчуття свободи!&lt;br /&gt;Рух (електрички) продовжуєтся, але ми раптово змінили точку зору — електричка підхопила нас і несе вперед — ми ненадовго забули про всю цю машинерію — всі ці колеса, стики, костилі, шпали, — і насолоджуємося чистим рухом, польотом.&lt;br /&gt;Дуже важливим є момент цього подолання ритмічної схеми. Воно відбувається після слова «джаз». Такий самий прийом несподіваної свободи використовується у творах Луї Армстронга, коли оркестр тримає шалений темп сучасного життя, а труба Армстронга немов не помічає цього ритму, але звучить дуже гармонійно із оркестром. Свобода, яка є і у наш напружений, шалений, «божевільний» час.&lt;br /&gt;Програш закінчується ми знову опиняємось у вагоні:&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;i&gt;Забув, коли бачив тут в останнє&lt;br /&gt;Паперові скрині від бананів.&lt;br /&gt;Нагромаджені шухляди усюди в вагоні&lt;br /&gt;Подільські яблуневі конвої!&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Візки, кравчучки – масивні, хенд-мейд&lt;br /&gt;Серед них знайдуться&lt;br /&gt;Прості шедеври стихійних базарів&lt;br /&gt;Залізні поні чекають... В осіннім вагоні...&lt;/i&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Насправді ми ще не зовсім були у вагоні — ми відчуваємо його ритм його руху, немов зазираючи крізь вікна. Саме тут хочу зробити ремарку щодо «перенавантаженості» тексту. Він дуже добре сприймається (окрім хенд-мейдів) і гармонійно підтримує ритм музики. Слова не проминають повз слухача, але й тут можна було б знайти цікавий художній прийом — спробуйте позазирати у вікна електрички коли вона проноситьс я повз вас на повній швидкості! Якщо ви одному вікну (слову) приділяєте забагато уваги — всі інші просто проносяться мимо!&lt;br /&gt;Дуже влучне слово «нагромаджені» — тільки одне це слово малює картину як ці шухляди у вагоні складені. Його точно не треба «розвантажувати» — ця стисненість звуків просто необхідна!&lt;br /&gt;І знову в кінці куплета ритм розчинюється — тут ключовим словом стала «осінь». Ми немов визираємо з вікна щоб подивитися на оточуючу природу...&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;i&gt;(довгий програш)&lt;/i&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;І ось ми таки опинилися у самому вагоні. Тут ритм вже відчувається вже не так як назовні, ми роздивляємся навколо, ніякої метушні не бачимо:&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;i&gt;(Повільна тема)&lt;br /&gt;Це було колись а зараз –&lt;br /&gt;Напівпустий вагон і третій клас.&lt;br /&gt;Плейер додає кольори, лунає&lt;br /&gt;Помаранчевий джаз!&lt;/i&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;А тут напевно передається стан чоловіка, що «напроти сідає»:&lt;br /&gt;&lt;i&gt;(Основний темп)&lt;br /&gt;Чоловік напроти сідає,&lt;br /&gt;Щось кумедне розповідає.&lt;br /&gt;Чому він злий? Чому самотній&lt;br /&gt;Як день суботній?&lt;/i&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Знову «вихід за межі» вагону:&lt;br /&gt;&lt;i&gt;(Повільна тема)&lt;br /&gt;За вікном сутеніє.&lt;br /&gt;Зимовий вечір догоря.&lt;/i&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;i&gt;(програш, десь у кінці програшу йде чітка «латина»,&lt;br /&gt;щось на кшталт «Arriba mujer! Ay-ay-ay-ay-ay-ay!)&lt;/i&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Ця «латина», а точніше іспанська/португальська це... повернення до першого рядка пісні! Це напів-музичне напів-текстуальне звернення до «Рейки єднають світи». Тільки тоді це означало «Світи – міста, містечка, села», а тепер це означення дотягнулося аж до Бразилії! Композиційно це дуже сильний прийом! До того ж виконаний в іншій площині, що перетворює «коло» у «спіраль».&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Тепер щодо пісні з Демидівського альбому. Атмосферу електрички пісня передає, і відчувається що присвяту всім людям важкої, але водночас важливої професії, що несуть різні корисні речі пасажирам електрички зроблено не просто так. Але пісня вийшла зовсім інша, хоча нового тексту в ній не з’явилося. Пісня також має право на існування, але вона зовсім про інше. Тут нема усіх цих «польотів». Ми з самого початку опиняємося у вагоні і їдемо, їдемо, їдемо і розглядаємо супутників та їх речі (шухляди, коробки - ти ба, знов кравчучки), протискаємося всередину або поближче до дверей і весь час нас супроводжують люди незвичайної професії які довели рух через переповнений вагон до стану мистецтва.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Я б голосував щоб «додемидівський» варіант був записаний хоча б у вигляді бонусу. Ось наприклад деякі виконавці по три ремікси однієї пісні на один альбом записують, а тут не просто ремікс — це фактично зовсім інший музично/текстовий простір!&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Сподіваюся що я не перевантажив вас своїми враженнями і вони стануть вам у пригоді."</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:armswort:38950</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://armswort.livejournal.com/38950.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://armswort.livejournal.com/data/atom/?itemid=38950"/>
    <title>Nerzh</title>
    <published>2009-12-07T11:31:14Z</published>
    <updated>2009-12-07T11:31:14Z</updated>
    <content type="html">Ножи фирмы "Нерж"</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:armswort:38907</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://armswort.livejournal.com/38907.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://armswort.livejournal.com/data/atom/?itemid=38907"/>
    <title>Роснано</title>
    <published>2009-12-07T11:30:41Z</published>
    <updated>2009-12-07T11:30:41Z</updated>
    <content type="html">Рос Нано, да не вырос.</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:armswort:38446</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://armswort.livejournal.com/38446.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://armswort.livejournal.com/data/atom/?itemid=38446"/>
    <title>Освежитель</title>
    <published>2009-11-25T14:09:29Z</published>
    <updated>2009-11-25T16:06:11Z</updated>
    <content type="html">Интересно, где-нибудь можно купить освежитель воздуха с запахом калины?</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:armswort:38196</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://armswort.livejournal.com/38196.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://armswort.livejournal.com/data/atom/?itemid=38196"/>
    <title>Три місяці ясних</title>
    <published>2009-11-09T19:29:52Z</published>
    <updated>2009-11-09T19:30:32Z</updated>
    <content type="html">Сегодня утром сообразил что "То вже наш Романко, Микола, Володько" из песни "Ой яворе" - это имена солиста, флейтиста и бас-гитариста группы "Очеретяний Кіт" которая ее исполняет :)&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;(вот сам &lt;a href="http://nashe.com.ua/song.htm?id=1931"&gt;текст песни&lt;/a&gt;)</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:armswort:38120</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://armswort.livejournal.com/38120.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://armswort.livejournal.com/data/atom/?itemid=38120"/>
    <title>Кто-кто - Агния Барто!</title>
    <published>2009-11-05T17:37:38Z</published>
    <updated>2009-11-05T17:41:38Z</updated>
    <category term="культура"/>
    <content type="html">Кто медведям лапы рвет,&lt;br /&gt;Зайчиков под дождь сует,&lt;br /&gt;Танин мячик кинул в речку,&lt;br /&gt;Обломал быку дощечку?&lt;br /&gt;Каждый знает это кто:&lt;br /&gt;Это - Агния Барто!&lt;br /&gt;&lt;i&gt;(народное творчество)&lt;/i&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Вот именно таким стихотворением можно описать впечатление от стихов Агнии Барто, которое с детства сложилось у моей Саши. Выяснилось это когда мы начали вспоминать разных хороших детских авторов и при имени Агнии Барто Саша вдруг назвала ее стихи "садистскими".&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;После проведенного расследования оказалось что в детстве кроме всех упомянутых медведей, зайчиков и мячиков никаких других стихов Саша не слышала.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;А они есть!&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Все мое детство в нашем доме звучали цитаты из стихотворений Барто (хотя о том что это ее стихи я не всегда догадывался). Книга со стихами Барто наверное самое раннее мое воспоминание о детских книгах вообще.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;a name="cutid1"&gt;&lt;/a&gt;Вот несколько любимых цитат моей бабушки:&lt;br /&gt;"Я устала, не могу, &lt;br /&gt;Я вам завтра помогу. "&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;"- Что с тобой, скажи на милость? &lt;br /&gt;Может, ты у нас больной - &lt;br /&gt;Ты не дрался в выходной!"&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;А вот стихотворение, которое мне запомнилось с детства. Конечно я его помнил не дословно, но ключевую фразу про грушу я помнил всегда:&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;b&gt;Гуси-лебеди&lt;/b&gt;&lt;br /&gt;Малыши среди двора &lt;br /&gt;Хоровод водили. &lt;br /&gt;В гуси-лебеди игра, &lt;br /&gt;Серый волк — Василий. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;— Гуси-лебеди, домой! &lt;br /&gt;Серый волк под горой! &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Волк на них и не глядит, &lt;br /&gt;Волк на лавочке сидит. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Собрались вокруг него &lt;br /&gt;Лебеди и гуси. &lt;br /&gt;— Почему ты нас не ешь? — &lt;br /&gt;Говорит Маруся. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;— Раз ты волк, так ты не трусь! - &lt;br /&gt;Закричал на волка гусь. — &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;От такого волка &lt;br /&gt;Никакого толка! &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Волк ответил: — Я не трушу, &lt;br /&gt;Нападу на вас сейчас. &lt;br /&gt;Я доем сначала грушу, &lt;br /&gt;А потом примусь за вас! &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Или вот такое замечательное стихотворение про "устала, не могу":&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;b&gt;Помощница&lt;/b&gt;&lt;br /&gt;У Танюши дел немало, &lt;br /&gt;У Танюши много дел: &lt;br /&gt;Утром брату помогала, — &lt;br /&gt;Он с утра конфеты ел. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Вот у Тани сколько дела: &lt;br /&gt;Таня ела, чай пила, &lt;br /&gt;Села, с мамой посидела, &lt;br /&gt;Встала, к бабушке пошла. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Перед сном сказала маме: &lt;br /&gt;— Вы меня разденьте сами, &lt;br /&gt;Я устала, не могу, &lt;br /&gt;Я вам завтра помогу.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Когда я показал эти стихи Саше она согласилась что они очень замечательные. А уж когда она нашла стихи Агнии Барто в исполнении Рины Зеленой то... Одним словом - это просто шедевры.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Теперь справедливость восторжествовала и Агния Барто входит в тройку наших главных детских писателей.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Кстати, вот здесь можно почитать &lt;a href="http://barto.ouc.ru/"&gt;стихи Агнии Барто&lt;/a&gt;.</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:armswort:37757</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://armswort.livejournal.com/37757.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://armswort.livejournal.com/data/atom/?itemid=37757"/>
    <title>Пиккардийские этюды</title>
    <published>2009-10-28T13:29:36Z</published>
    <updated>2009-10-28T19:03:14Z</updated>
    <category term="песни"/>
    <category term="музыка"/>
    <category term="культура"/>
    <content type="html">Недавно удалось послушать последний альбом "Пиккардийской терции", который называется "Этюды". &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Первое впечатление - все это уже когда-то было. Нет ощущения чего-то нового, как будто бы слушаешь сборник хороших старых песен пиккардийцев - "Українська коллекція" или "Антологія. Том 1" (не путать со вторым томом - это был шедевр!), а если еще точнее - польский альбом "Tercja Pikardyjska" (но мы забегаем вперед).&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Послушал еще раз - на удивление явных повторов песен из старых альбомов практически нет.&lt;br /&gt;Повторяются всего три - "Там, де неба блакить", "Львів" (украинская версия) и одна из первых песен группы "Трамвай". Последняя переделка меня скорее разочаровала чем порадовала - песня про "холодних озер блакить" из хулигански-веселой стала лирично-заторможеной.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Большинство оставшихся песен - новые, но новизну многих можно охарактеризовать цитатой из классической сцены Владимира Винокура:&lt;br /&gt;- "Попутная песня". Исполняется впервые.&lt;br /&gt;- Где ж впервые, 150 лет уже все поют.&lt;br /&gt;- &lt;b&gt;Мной&lt;/b&gt; исполняется впервые.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Итак, &lt;i&gt;впервые&lt;/i&gt; исполняются: "Sole mio", "Shamps Elysees", "I Can't Help", "Ой, летіли дикі гуси", "Гранули". Так же пиккардийцы перепели песню "Очі відьми" группы "Вий". Поскольку я эту группу раньше никогда не слушал я не могу оценить насколько эта песня была ими переосмыслена. Остальные песни перенесены в вокальный формат с минимальными изменениями (об аранжировках скажу ниже).&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Еще одна новая-старая песня - "Заспіваєм ще хоч раз". Это перевод с польского языка песни "Nie spoczniemy" ("Не остановимся") группы "Червоне гитары" написаной еще в 1977 году. Я эту песню слышал впервые, но, похоже, в советские времена многие люди знали эту песню и любили. Теперь ее можно петь и по-украински, за что, конечно, спасибо пиккардийцам. (Песня в самом деле замечательная. Слова написаны знаменитой польской поэтессой &lt;a href="http://ru.wikipedia.org/wiki/Осецкая,_Агнешка"&gt;Агнешкой Осецкой&lt;/a&gt;, а вот здесь можно прочесть &lt;a href="http://vilavi.ru/pes/280206/280206.shtml"&gt;об истории песни&lt;/a&gt;).&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Итак, что же осталось в самом деле нового? Не так уж и много: "Останній літній дощ", "Трамвайні етюди", "Коломбіна", "Я вчора потрапив на небо". Четыре песни из 14! (Ну хорошо - пять вместе с "Заспіваєм ще хоч раз"). Среди вороха "каверов" эти новые песни просто теряются. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Характерной чертой аранжировок новых песен, как и всего альбома в целом является единообразная схема: солист и группа товарищей поющих "пу-пара пу-пара". Для нескольких песен это нормально, но в масштабе альбома - очень бедненько: уху просто не за что зацепиться. Где же настоящее многоголосье, которое пиккардийцы показывали раньше? Единственная песня в которой прозвучал какой-то намек - "Ой летіли дикі гуси".&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Вот наверное поэтому-то и остается ощущение "дежа вю" от этого альбома: песни либо многократно спетые когда-то другими артистами (а теперь исполненные "еще раз"), либо новые, но по аранжировке практически не отличающиеся от каверов и поэтому теряющиеся среди последних. Все гомогенно-единообразное, добротное, но без творческого огня. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Во время прослушивания складывается впечатление что находишься где-то где все друг друга знают и хотят просто приятно провести время слушая старые добрые песни. Эти песни следуют друг за другом навевая воспоминания о былом, но сами не очень запоминаются.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Сборник не стал откровением - это не новый этап в творчестве, а скорее отдых в пути. Наверное поэтому альбом и назван "Этюды" (этюд - подготовительный набросок для будущего произведения). Хотелось бы надеяться что после этих "Этюдов" пиккардийцы "не остановятся" ("Nie spoczniemy") и все-таки создадут новый шедевр.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;a name="cutid1"&gt;&lt;/a&gt;"Этюди"&lt;br /&gt;1. Останній літній дощ&lt;br /&gt;2. Трамвайні етюди&lt;br /&gt;3. Там, де неба блакить&lt;br /&gt;4. Sole mio&lt;br /&gt;5. Shamps Elysees&lt;br /&gt;6. I Can't Help&lt;br /&gt;7. Очі відьми&lt;br /&gt;8. Коломбіна&lt;br /&gt;9. Заспіваєм ще хоч раз&lt;br /&gt;10. Ой, летіли дикі гуси&lt;br /&gt;11. Гранули&lt;br /&gt;12. Я вчора потрапив на небо&lt;br /&gt;13. Трамвай&lt;br /&gt;14. Львів&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;a href="http://nashe.com.ua/album.htm?id=587"&gt;Тексти пісень на nashe.com.ua&lt;/a&gt;&lt;br /&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:armswort:37576</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://armswort.livejournal.com/37576.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://armswort.livejournal.com/data/atom/?itemid=37576"/>
    <title>Постденьрожденческое</title>
    <published>2009-10-27T11:38:14Z</published>
    <updated>2009-10-28T12:09:04Z</updated>
    <category term="наблюдения"/>
    <category term=")"/>
    <content type="html">Сколько хозяек, столько Наполеонов.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;a name="cutid1"&gt;&lt;/a&gt;"Наполеон" здесь не как диагноз, а как рецепт торта.</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:armswort:37176</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://armswort.livejournal.com/37176.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://armswort.livejournal.com/data/atom/?itemid=37176"/>
    <title>Пуркуа бы не па</title>
    <published>2009-10-20T14:25:40Z</published>
    <updated>2009-10-20T14:30:37Z</updated>
    <content type="html">Оказывается французское слово "будуар" (boudoir) происходит от слова "будэ" (bouder), которое означает "сердиться, дуться". Т.о. будуар - такое место, где рассерженная супруга могла уединиться и дуться на своего мужа.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;P.S. Кто не верит - проверьте &lt;a href="http://multitran.ru"&gt;мультитраном&lt;/a&gt;.</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:armswort:37011</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://armswort.livejournal.com/37011.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://armswort.livejournal.com/data/atom/?itemid=37011"/>
    <title>Читаю без словаря</title>
    <published>2009-10-13T05:14:38Z</published>
    <updated>2009-10-13T05:14:38Z</updated>
    <content type="html">Вчера на анекдот.ру победила история про пернатого осла (&lt;a href="http://proza.ru/2009/10/11/220"&gt;ссылка на оригинал&lt;/a&gt;)&lt;br /&gt;В этом рассказе есть абзац, который по-моему является жизненным кредом многих "профессиональных" переводчиков:&lt;br /&gt;"...Я по-английски читаю без словаря. То есть если чего не понял, в словарь не лезу, а включаю фантазию. А если понял только предлоги, то такое предложение пропускаю как несущественное и перехожу к следующему".</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:armswort:36741</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://armswort.livejournal.com/36741.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://armswort.livejournal.com/data/atom/?itemid=36741"/>
    <title>О странном</title>
    <published>2009-09-18T15:24:29Z</published>
    <updated>2009-09-18T15:24:29Z</updated>
    <content type="html">Большое нечеловеческое спасибо.</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:armswort:36422</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://armswort.livejournal.com/36422.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://armswort.livejournal.com/data/atom/?itemid=36422"/>
    <title>О насущном</title>
    <published>2009-09-14T12:55:37Z</published>
    <updated>2009-09-14T12:55:37Z</updated>
    <content type="html">Кофе кончается - раз,&lt;br /&gt;Сахар кончается - два, &lt;br /&gt;Масло закончилось - три,&lt;br /&gt;Зайди в магазин по дороге домой.</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:armswort:36161</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://armswort.livejournal.com/36161.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://armswort.livejournal.com/data/atom/?itemid=36161"/>
    <title>RE: Політична реклама</title>
    <published>2009-09-07T09:03:59Z</published>
    <updated>2009-09-14T13:01:42Z</updated>
    <content type="html">Оказывается, реклама БЮТ настолько простая, что, похоже на ней решили хорошо сэкономить.&lt;br /&gt;В результате фраза "Вона &amp;mdash; працює" написана на бигбордах не так как у меня в "Політичній рекламі" (через тире), а через дефис: "Вона - працює".&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;P.S. Нет, не на количестве сэкономленой краски в тире и дефисах, а в том что не согласовали текст со специалистом.</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:armswort:36092</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://armswort.livejournal.com/36092.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://armswort.livejournal.com/data/atom/?itemid=36092"/>
    <title>На смерть LBook'а</title>
    <published>2009-09-04T17:09:00Z</published>
    <updated>2009-09-04T17:11:28Z</updated>
    <content type="html">Пока на электронные книгочиталки нельзя ложиться, садиться, ставить локти и поливать кофе - бумажные книги имеют неоспоримые преимущества.</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:armswort:35826</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://armswort.livejournal.com/35826.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://armswort.livejournal.com/data/atom/?itemid=35826"/>
    <title>ООП</title>
    <published>2009-08-26T11:38:52Z</published>
    <updated>2009-08-26T11:38:52Z</updated>
    <category term=")"/>
    <category term="программизмы"/>
    <content type="html">...переименовать объект "Укрытие" в объект "Инкапсуляция".</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:armswort:35476</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://armswort.livejournal.com/35476.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://armswort.livejournal.com/data/atom/?itemid=35476"/>
    <title>Політична реклама</title>
    <published>2009-08-21T17:15:11Z</published>
    <updated>2009-09-14T12:58:36Z</updated>
    <content type="html">&lt;div style="background-color: #fff; clear: right; font-weight: bold; font-size: 1.5em; padding: 50px 10px;"&gt;&lt;center&gt;ВОНИ БАЛАКАЮТЬ&lt;br /&gt;&lt;span style="font-size: 1.3em; color: #f00;"&gt;ВОНА &amp;mdash; ПРАЦЮЄ&lt;sup&gt;*&lt;/sup&gt;&lt;/span&gt;&lt;/center&gt;&lt;/div&gt;&lt;br /&gt;* Різниця в термінах</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:armswort:35091</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://armswort.livejournal.com/35091.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://armswort.livejournal.com/data/atom/?itemid=35091"/>
    <title>Шпрехен зи Дойч</title>
    <published>2009-08-17T10:51:50Z</published>
    <updated>2009-08-17T10:52:38Z</updated>
    <content type="html">Нихт Космопол&lt;b&gt;&lt;i&gt;и&lt;/i&gt;&lt;/b&gt;тен!</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:armswort:35042</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://armswort.livejournal.com/35042.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://armswort.livejournal.com/data/atom/?itemid=35042"/>
    <title>Суперкот</title>
    <published>2009-08-17T10:05:12Z</published>
    <updated>2009-08-17T10:09:30Z</updated>
    <content type="html">Сегодня наш Мирча решил сменить имидж. После нескольких минут шуршания пакетом он соорудил из него импровизированный плащ. Особенно хорошо этот плащ смотрится в прыжке, но к сожалению мой фотоаппарат недостаточно быстр чтобы запечатлеть эту картину, а Мирча недостаточно терпелив чтобы делать много дублей. Так что придется вам поверить мне на слово.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;a href="http://pics.livejournal.com/armswort/pic/0000h8hz/"&gt;&lt;img src="http://pics.livejournal.com/armswort/pic/0000h8hz" width="480" height="548" border="0" /&gt;&lt;/a&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:armswort:34564</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://armswort.livejournal.com/34564.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://armswort.livejournal.com/data/atom/?itemid=34564"/>
    <title>Можете не сомневаться!*</title>
    <published>2009-08-09T08:19:12Z</published>
    <updated>2009-08-21T17:03:22Z</updated>
    <content type="html">Обычно пародия - это гипертрофированное изображение каких-то характерных черт объекта пародии. Удивительно, когда этот "объект" сам является пародией на себя.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Ехал сегодня в метро и увидел образчик рекламного креатива. Картинка стандартная, а текст вот такой:&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;table&gt;&lt;tr&gt;&lt;td style="padding: 10px" bgcolor="#f6f6f6"&gt;&lt;b&gt;ПОКУПАЙТЕ&lt;/b&gt; любой блеск Glam Shine* &lt;br /&gt;&lt;b&gt;ПОЛУЧАЙТЕ&lt;/b&gt;** гарантированный подарок*** -&lt;br /&gt;тени Color Appeal Chrome Shine****&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;sub&gt;*Глэм Шайн **Подразумевается возможность приобрести товар по цене 0.01 грн ***при наличии товара в магазине ****Колор Эпил Хром Шайн&lt;/sub&gt;&lt;br /&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;По-моему в этом тексте слово "гарантированный" смотрится как-то нелепо.</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:armswort:34474</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://armswort.livejournal.com/34474.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://armswort.livejournal.com/data/atom/?itemid=34474"/>
    <title>Свидетели Иеговы или Ошибка комиссара Мегрэ</title>
    <published>2009-08-07T13:28:13Z</published>
    <updated>2009-09-04T18:27:03Z</updated>
    <content type="html">"...Мегре подошел к плачущей невесте и сказал ей:&lt;br /&gt;— Боюсь, что и &lt;i&gt;свидетелей, и его вы&lt;/i&gt; больше никогда не увидите."</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:armswort:34213</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://armswort.livejournal.com/34213.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://armswort.livejournal.com/data/atom/?itemid=34213"/>
    <title>Кисейный гламур</title>
    <published>2009-08-05T11:14:29Z</published>
    <updated>2009-08-05T11:27:51Z</updated>
    <content type="html">Раньше барышни были кисейные, а теперь все больше гламурные.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;P. S. После прочтения вот этого текста о &lt;a href="http://wordhist.narod.ru/kisejnaja.html"&gt;кисейных барышнях&lt;/a&gt; у меня сложилось впечатление что они никуда не делись, просто поголовно перекрасились в блондинок.</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:armswort:33991</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://armswort.livejournal.com/33991.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://armswort.livejournal.com/data/atom/?itemid=33991"/>
    <title>Правило четности</title>
    <published>2009-07-29T13:33:32Z</published>
    <updated>2009-07-29T13:53:04Z</updated>
    <category term="наблюдения"/>
    <category term=")"/>
    <category term="программизмы"/>
    <content type="html">Когда-то давным-давно, еще на первом курсе попадалась мне на глаза распечатка аксиом об ошибках. Например утверждалось что в любой программе содержится как минимум одна ошибка.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Для нас сейчас интересно правило четности, которое гласит что если программа работает так как и ожидалось, значит количество ошибок в ней четно.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Сегодня на баше увидел замечательный пример работы правила четности:&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&amp;gt;&amp;gt; xxx: самое неприятное - когда ты в своей программе случайно находишь явную ошибку, исправляешь ее и программа после этого перестает работать.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;a name="cutid1"&gt;&lt;/a&gt;&lt;b&gt;Теория ошибок&lt;/b&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;i&gt;Ошибки так же неисчерпаемы, как и атом.&lt;/i&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Аксиома: В любой программе есть ошибки.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Закон пропорциональности: Чем более программа необходима, тем больше в ней ошибок.&lt;br /&gt;Следствие: Ошибок не содержит лишь совершенно ненужная программа.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Фундаментальный закон теории ошибок: На ошибках учатся.&lt;br /&gt;Следствие 1: Программист, написавший программу, становится ученым.&lt;br /&gt;Следствие 2: Чем больше  программист делает ошибок, тем быстрее он становится ученым.&lt;br /&gt;Следствие 3: Крупный ученый-программист никогда не пишет правильные программы.&lt;br /&gt;Замечание: На то он и ученый.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Указание начинающему программисту: Если вы с первого раза сумели написать программу, в которой транслятор не обнаружил ни одной ошибки, сообщите об этом системному программисту. Он исправит ошибки в трансляторе.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Закон находимости ошибок: Программист может обнаружить ошибку только в чужой программе.&lt;br /&gt;Следствие: Ошибке не все равно, кто ее обнаружит.&lt;br /&gt;Совет начинающему программисту: Никогда не исправляйте найденные ошибки, ибо это повлечет за собой появление неизвестного числа ненайденных. Лучше опишите их в сопроводительной документации как особенность программы.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Определение: Будем называть языком ошибок правила, в обход которых пишутся программы.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;b&gt;Язык ошибок&lt;/b&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Ошибки могут следовать друг за другом.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;От перестановки двух эквивалентных ошибок результат не меняется (коммутативность эквивалентных ошибок).&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Две последовательные ошибки можно объединить в одну, более сильную.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Одинаковые ошибки необязательно делать каждый раз, достаточно сделать одну, а затем обращатся к ней по мере необходимости из любого места программы.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Ошибки могут образовывать циклы. Наиболее устойчивый из них - бесконечный.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Ошибки могут вызывать друг друга и сами себя (рекурсивность ошибок).&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Ошибки допускают многократное вложение друг в друга. Две одинаковые вложенные ошибки называются четной ошибкой и ошибкой не являются.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Свойство четности ошибок: Если написанная программа сработала правильно, то это значит, что во время ее работы выполнилось четное число ошибок или программист не понял задание.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Формулировка вышеприведенного свойства, предназначенная для политиков: Ошибка, повторенная дважы, перестает быть ошибкой.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;b&gt;Взаимодействие ошибок с базовой операционной системой&lt;/b&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Во время исполнения ошибки имеют наивысший приоритет. Прервать исполнение ошибки может только другая, более активная ошибка.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Запросы операционной системы к ошибкам ошибками могут игнорироваться.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Запросы ошибок к операционной системе игнорироваться не могут.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;При работе с файлами ошибки могут пользоваться файловой системой базовой ОС и ее ошибками.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;На ЭВМ с параллельной архитектурой может выполнятся несколько ошибок одновременно.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;b&gt;Системные программы&lt;/b&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Системные программы  облегчают процесс  написания прикладных  программ и их ошибок.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Определение: Тестирование - это процесс нахожения ошибок в тесте.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Хороший тест должен содержать ошибки, компенсирующие их нехватку в тестируемой программе.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Языковый редактор,  призванный уберечь  программиста от синтаксических ошибок, позволяет вносить в программу весьма хитроумные ошибки, которые не удаётся обнаружить ни транслятором, ни отладчиком. Обычный текстовый редактор такихвозможностей не предоставляет.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Программа-транслятор, предназначенная для перевода программ с языка высокого уровня на машинный язык, при переводе порождает ошибки. Ошибки, которые содержались в исходном описании, переводятся безошибочно.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Заключительный совет тем, кто до него добрался: До начала работы над проектом следует тщательно продумать все необходимые ошибки и связи между ними. Это значительно упростит работу над ошибками в самом проекте.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Взято &lt;a href="http://www.kovrik.com/sib/sov-humor/high-tech/RealProgrammersRules.koi8"&gt;отсюда&lt;/a&gt; (по ссылке еще 2 текста сравнимого объема).&lt;br /&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:armswort:33544</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://armswort.livejournal.com/33544.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://armswort.livejournal.com/data/atom/?itemid=33544"/>
    <title>Убить ди-джингл 2</title>
    <published>2009-07-28T17:39:25Z</published>
    <updated>2009-07-28T17:42:29Z</updated>
    <content type="html">Пока я &lt;a href="http://armswort.livejournal.com/32307.html"&gt;ругал диджус&lt;/a&gt;, саратовские абоненты «МТС» обратились в прокуратуру за насильное подключение аналога диджингла - Goodok.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Как сообщает "&lt;a href="http://net.compulenta.ru/444647/"&gt;Компьюлента&lt;/a&gt;", Прокуратура Саратовской области считает, что сотовый оператор «МТС» навязывает абонентам платную услугу Goodok.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Жалобу в прокуратуру подали абоненты, недовольные тем, что компания в рамках рекламной акции «Good'ok-бонус» на месяц бесплатно подключает услугу Goodok (мелодия, заменяющая телефонные гудки). После чего оператор присылает СМС с предложением продолжить пользоваться сервисом или отключиться. Если абонент не отвечает на сообщение, компания автоматически начинает списывать средства с его счета.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Прокуратура посчитала, что оператор нарушает закон «О защите прав потребителей», и направила компании предписание с требованием устранить нарушение. Если оно не будет выполнено, прокуратура может обратиться в суд.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;a name="cutid1"&gt;&lt;/a&gt;Представители МТС говорят, что предписания не получали и что рекламная акция не нарушает закона, поскольку каждый абонент был заранее предупрежден об условиях сервиса. Однако начальник экономического отдела прокуратуры Саратовской области Андрей Низовцев утверждает, что компания выполнила предписание, отключила услугу и начала возвращать пользователям списанные деньги. В МТС возврат денег объясняют тем, что оператор просто проявляет лояльность к абонентам, которые не желают быть подписчиками сервиса, но «пропустили предупреждающее СМС».&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Председатель правления Международной конфедерации обществ потребителей Дмитрий Янин считает, что «молчание» абонента нельзя расценивать как волеизъявление. По его мнению, оператор косвенно признал это, начав возвращать деньги.&amp;lt;/a&amp;gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:armswort:33468</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://armswort.livejournal.com/33468.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://armswort.livejournal.com/data/atom/?itemid=33468"/>
    <title>Игромания</title>
    <published>2009-07-28T12:57:18Z</published>
    <updated>2009-07-28T12:59:03Z</updated>
    <category term="игры"/>
    <content type="html">Я уже писал на тему компьютерных игр в "&lt;a href="http://armswort.livejournal.com/30311.html"&gt;Войнушках&lt;/a&gt;". На днях наткнулся на интересное продолжение этой темы. На этот раз речь идет об игромании.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;В дискуссии, которую начал Avva "&lt;a href="http://avva.livejournal.com/2114874.html"&gt;о воркрафте&lt;/a&gt;", анонимный комментатор написал следующее:&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;"Игры хуже других увлечений тем, что из них нет "выхода в бесконечность". Невозможно представить себе, чтобы гениальный игрок в WOW сделал бы что-то универсально значимое, двинул мир куда-то хоть на полшага. Невозможно, чтобы через сто лет памятники ему ставили (Стругацкие обыграли эту невозможность "памятником Юрковскому" в ХВВ) или хотя бы имя помнили. Гениальный _создатель_ игр, так же просиживающий сутками за компом - может выйти в бесконечность. Тот, кто только играет - _по чужим правилам_ - никогда. Наверно, это и пугает в играх больше всего (во всяком случае, меня)."</content>
  </entry>
</feed>
